Третьякова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Третьякова
Третьякова Галина Миколаївна
Народилася21 січня 1963(1963-01-21) (61 рік)
Новокубанка, Новокубанський сільський округ, Шортандинський район, Акмолинська область, Цілинний край, Казахська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьнародний депутат України 9-го скликання
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Інститут міжнародних відносин Київського університету і Київський університет ринкових відносин
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу (фракція)[1]
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Третьякова.

Третьякова Галина Миколаївна (нар. 21 січня 1963, Новокубанка Цілиноградської області Казахської РСР) — українська політична діячка та фінансистка. Народна депутатка України IX скл., голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член фракції «Слуга народу».

Зовнішні відеофайли
Третьякова Галина, директор Української федерація убезпечення (29 листопада 2018)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Галина Третьякова народилась у селі Новокубанці Казахської РСР. Після закінчення школи закінчила Харківський авіаційний інститут (інженер-механік авіаційних двигунів).

Згодом навчалась у Київському університеті ринкових відносин за фахом «фінанси» (здобула освітньо-кваліфікаційний рівень магістра) та Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Має науковий ступінь кандидата економічних наук[2].

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Трудову діяльність почала інженеркою-технологом у військовій частині. З 1999 року працювала головою правління УАСК «АСКА — життя». З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії[2].

У 2009—2010 роках була членкинею Комісії — директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

У 2015—2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров'я України, з 2016 до 2019 — при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики[3].

З 2017 року — експертка групи «Реформа фінансового сектору та пенсійної системи» у «Реанімаційному пакеті реформ». Була членкинею правління Пенсійного фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.

2017 заснувала та очолила громадську організацію «Інститут громадянських свобод»[4].

Політика

[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 54 у списку.[5] Безпартійна.[6] 29 серпня 2019 року отримала повноваження народного депутата IX скликання[7].

Була кандидаткою від «Слуги народу» на посаду голови комітету з питань соцполітики у Верховній Раді України IX скликання[8], обрана Головою цього комітету. На початку жовтня 2021 року керівники парламентських фракцій (всі, за винятком «Слуги народу») спільно висунули вимогу зняти Галину Третьякову з цієї посади[9][10].

Член делегації для участі у Тристоронній контактній групі, представник у робочій підгрупі з гуманітарних питань[11].

Третьякова є однією з розробниць проєкту пенсійної реформи та відстоює ідею підвищення віку для виходу на пенсію[12] та запровадження накопичувальної пенсійної системи — виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб[13].

У лютому 2020 року заявила про можливість ліквідації Пенсійного фонду і передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству, або перетворення ПФУ разом із фондами соціального страхування та безробіття на Національне страхове агентство.[14]

Контроверсійності

[ред. | ред. код]

2 січня 2020 року заявила, що «пенсіонери на окупованих Росією територіях мають право на дві пенсії»[15].

13 квітня 2020 року за ініціативою депутатів, серед яких була Третьякова, ВРУ прийняла закон № 553 про зміни до закону про бюджет на 2020 рік, згідно з яким понад мільйон інвалідів втратили можливість отримувати виплати на загальний, побутовий та медичний догляд, з них у 227 тис. інвалідів першої групи. Виплати було поновлено у грудні 2020 року без будь-якої компенсації за використання бюджетних коштів не за призначенням[джерело?].

У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості», які в майбутньому теж «сідають на державні кошти». Вона також навела приклади країн, де пропонують стерилізувати безробітних жінок[16]. Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету[17][18].

8 жовтня 2021 Третьякова у чаті «Слуги народу» прокоментувала смерть депутата Полякова фразою «одним ворогом менше», після чого частина депутатів у залі почали кричати «ганьба»[19]. У Раді засудили ці висловлювання, сама Третьякова заявила, що це «свобода слова»[20]. Давид Арахамія попросив вибачення за висловлювання Третьякової[21]. Фракція «Слуга народу» та інші депутатські групи та фракції запропонували відсторонити її від пленарних засідань на п'ять днів[22].

5-24 травня 2022 — співініціаторка законопроєкту № 7351 який надавав право командирам ЗСУ вбивати військовослужбовців за невиконання наказів без доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні[23][24][25].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Третьякова Галина - досьє, кар'єра, біографія, сім'я. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). Процитовано 19 квітня 2023.
  2. ↑ а б Третьякова Галина Миколаївна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. ↑ Список кандидатів у депутати від партії «Слуга Народу». Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  4. ↑ Третьякова Галина Миколаївна на сайті youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  5. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  6. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  8. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  9. ↑ Голови фракцій вимагають зняти Третьякову з посади голови комітету за коментар про Полякова (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  10. ↑ Депутати ініціюють зняття Третьякової з посади голови комітету. ukranews_com (ua) . 8 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  11. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  12. ↑ Галина Третьякова: Підвищення пенсійного віку неминуче. Економічна правда. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  13. ↑ Хто кому слуга: досьє на першу сотню Зеленського до Ради. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  14. ↑ Ми думаємо про ліквідацію Пенсійного фонду й передачу його функцій Мінфіну або Держказначейству — Третьякова. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  15. ↑ Пенсіонери на окупованих територіях мають право на дві пенсії - Третьякова. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  16. ↑ Разумков не отримував звернень щодо відкликання Третьякової з посади голови комітету ВР. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  17. ↑ Нардепка Третьякова прокоментувала свої слова про "дітей низької якості". LB.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
  18. ↑ Скандал із заявою про дітей «низької якості»: Третьякова розповіла, в якому випадку готова піти у відставку. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 29 вересня 2021.
  19. ↑ Депутатці «Слуги народу» Третьяковій у залі ВР кричать «Ганьба!». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  20. ↑ "Мінус один ворог". Депутатка Третьякова спричинила скандал заявою про смерть депутата Полякова. bbc.com. 8.10.2021. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  21. ↑ Арахамія вибачився за висловлювання Третьякової щодо смерті Полякова. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  22. ↑ Депутатку Третьякову хочуть відсторонити від засідань Ради через її слова про Полякова. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  23. ↑ Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. УНІАН.
  24. ↑ Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. Дело.
  25. ↑ Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Третьякова Галина Миколаївна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третьякова_Галина_Миколаївна&oldid=41406293